Відгук про стажування в рамках програми Erasmus+ доц. Клепець О.В. (2024-2025 н.р.)

З 7 по 11 квітня 2025 року мені пощастило пройти міжнародне стажування за програмою академічного обміну Еразмус+ на базі Утенського колегіуму прикладних наук (м. Утена, Литва).

Цьому передувало оголошення науковим відділом ПДМУ заклику до участі у програмі Еразмус+ для науково-педагогічних працівників, подання мною переліку документів (сертифікат володіння англійською мовою на рівні С1, мотиваційний лист, резюме та план стажування), відбір комісією з академічної мобільності ПДМУ на конкурсній основі моєї кандидатури та розгляд і затвердження її відділом міжнародних відносин Утенського колегіуму, за результатами чого я отримала лист-запрошення для участі у програмі академічного обміну.

У процесі підготовки до поїздки з’ясувалося, що моє стажування триватиме в рамках проведення традиційного для Утенського колегіуму на початку квітня Міжнародного тижня Еразмус+, під час якого відбудеться кілька наукових конференцій та передбачена участь різних представників партнерських установ із багатьох країн.

Після понад 30-годинного переїзду потягом та автобусом я врешті дісталася столиці Литви Вільнюса, звідки працівники міжнародного відділу Утенського колегіуму організували для мене та деяких інших учасників Міжнародного тижня Еразмус+ трансфер до м. Утени. По прибуттю на місце я мала змогу оселитися у студентському гуртожитку, де для мене вже були зарезервовані викладацькі апартаменти.

Утена –  це місто із населенням близько 30 тисяч мешканців на північному сході Литви, за 103 км на північний схід від Вільнюса, адміністративний центр Утенського повіту й Утенського району,  столиця Східної Аукштайтії (історичний та етнокультурний регіон) та одне з найстаріших литовських міст, яке вперше згадується в листі короля Міндовга 1261 року. Місто знаходиться за годину їзди від автомагістралі Віа-Балтика, що з'єднує Східну Європу із Західною Європою та Скандинавією. Утена справила на мене враження компактного і затишного міста, цілком комфортного для проживання, з розвиненою інфраструктурою, мальовничою природою та багатим культурним контекстом, гармонійним поєднанням зручностей сучасної цивілізації із шармом провінційної неквапливості.

Утенський колегіум є досить молодим навчальним закладом (заснований у 2000 році). Він пропонує вищу освіту прикладного спрямування та готує спеціалістів першого циклу навчання (професійний бакалаврат) у галузях технологій, інформатики, інженерії, охорони здоров'я, соціальних відносин, бізнесу, державного управління, права та сільськогосподарських наук – тобто всіх тих, що необхідні для регіонального та національного ринку праці.

Сьогодні в структурі Утенського колегіуму діють два факультети – бізнесу і технологій та медичний – де загалом навчається близько 1800 студентів, у т.ч. й  іноземні. Навчання провадиться литовською, англійською та російською мовами. Крім денної форми навчання, за багатьма освітніми програмами діє також заочна форма.

Медичний факультет Утенського колегіуму готує кваліфікованих фахівців за галузями освіти «Догляд за порожниною рота» (програми «Гігієна порожнини рота», «Стоматологічна допомога», «Стоматологічні технології»), «Медсестринство та акушерство» (програма «Загальна практика медсестринства»), «Реабілітація» (програма «Фізіотерапія»), а також «Косметологія» та «Соціальна робота» з однойменними освітніми програмами.

У перший день Міжнародного тижня Еразмус+ я познайомилася з організаторами події з Утенського колегіуму, зокрема з очільницею відділу міжнародних відносин пані Рутою Юргеліонене та її колегами, а також гостями із інших запрошених установ.

За сприяння декана медичного факультету пані Дангуоле Шакаліте нам було проведено екскурсію приміщеннями факультету, де можна було скласти уявлення про напрямки підготовки здобувачів, матеріально-технічну базу навчального процесу, обладнання навчальних кімнат, що допомагає відтворити виробничі умови (стоматологічний кабінет, косметологічний салон, кабінет масажу, сауна, зали фізичної реабілітації, палати із симуляторами пацієнтів тощо). Привертали увагу висока технологічність та інтерактивність навчального оснащення, можливість управління багатьма демонстраційними девайсами (наприклад, симулятор пацієнта) через смартфон, а також соціальна орієнтованість навчання (так, для відпрацювання здобувачами навичок виконання різних оздоровчих та б’юті-процедур широко залучаються звичайні містяни).

Надалі відбулося урочисте відкриття Міжнародного тижня Еразмус+ в Утенському колегіумі. Тут організаторами було представлено адміністрацію вищого навчального закладу, напрямки його роботи та основні здобутки. Змогу презентувати свої інституції отримали й запрошені гості з партнерських установ Латвії, Азербайджану, Туреччини, Йорданії, Чехії, Домініканської республіки. Мені як представниці України у свою чергу теж було надано можливість донести до учасників поважного зібрання інформацію про Полтавський державний медичний університет (рівні та програми підготовки здобувачів, професорсько-викладацький склад, напрямки наукових досліджень,  міжнародну співпрацю тощо).

Крім цього, на запрошення декана, пані Вайди Барткуте-Норкунієне ми завітали на факультет бізнесу та технологій, де у дружній атмосфері разом з іншими гостями Міжнародного тижня Еразмус+ мали змогу обговорити особливості вищої освіти, траєкторії розвитку здобувачів і викладачів у Литві та країнах-учасницях, а також окреслити пріоритетні сфери подальшої співпраці.

У другий день Міжнародного тижня Еразмус+ відбулася міжнародна науково-практична конференція «Humans and Environment: Changes, Solutions, Perspectives», де здобувачі, викладачі й науковці обмінювалися знаннями, досвідом та ідеями у сферах безпечного та здорового довкілля, застосування інноваційних технологій, підтримання добробуту людства, питань соціальної відповідальності, а також актуальних проблем соціальної роботи й охорони здоров'я. На пленарному засіданні конференції я змогла долучитися до обговорення проблем залежності стану здоров’я людини від умов довкілля, а також змін навколишнього середовища в Україні під впливом війни.

Третій день міжнародного тижня Еразмус+ в Утенському колегіумі був ознаменований проведенням ще однієї міжнародної науково-практичної конференції «Evidence-Based Practice: From Health to Social Well-being», покликаної об’єднати науковців, дослідників та практиків для обговорення гострих питань охорони здоров'я та соціального благополуччя, з акцентом на доказові практики у прийнятті рішень, застосування сучасних цифрових інструментів, у т.ч. штучного інтелекту, для покращення якості та доступності соціальних, медичних та освітніх послуг. Під час пленарного засідання я представила доповідь «Features of the conducting the educational process in a higher education institution during the war», що базувалася на узагальненні досвіду освітньої роботи кафедри біології ПДМУ в умовах воєнного стану. Тут також мені вдалося випробувати обладнання, що імітує вікові зміни в організмі.

На четвертий день для всіх гостей Міжнародного тижня Еразмус+ співробітники відділу міжнародних відносин організували насичену екскурсійну програму, яка мала на меті сприяти неформальному спілкуванню учасників, а також дозволити їм краще пізнати історію, культуру та сьогодення Литви й литовців. Спочатку за допомогою професійного гіда ми здійснили тур Старим містом Вільнюса, яке виявилося найбільшим серед аналогічних середньовічних міських кварталів у всій Європі.  Тут особливо мене вразили урочиста велич дзвіниці й кафедрального собору Святих Станіслава і Владислава із Соборним майданом, загадкова Замкова гора, увінчана вежею Гедеміна, дивовижний архітектурний ансамбль Вільнюського університету із костелом Святих Іоанів, де вручають дипломи випускникам, стримана розкіш Президентського палацу, тонке цегляне мереживо на готичному фасаді костелу Святої Анни. Також ми прогулялися вуличками богемного району Ужупіс, де діячі альтернативного мистецтва не лише створили неповторну атмосферу із різними арт-об’єктами, але й проголосили окрему республіку із власною конституцією, прописаною на міських стінах.

У другій половині екскурсійного дня ми вирушили до селища Куленю, поблизу містечка Молети, де відвідали Литовський музей етнокосмології. Його унікальна експозиція присвячена історії та перспективам освоєння людиною космосу, фактам усвідомлення законів Всесвіту древньою людиною, взаємозв'язку людства з небом та небесними тілами. Завершення цієї захоплюючої екскурсії відбулося на оглядовому майданчику, де з 30-метрової висоти відкрилися мальовничі краєвиди озер та лісів Аукштайтії.

Останній, п’ятий день Міжнародного тижня Еразмус+ було присвячено підбиттю підсумків події, обміну думками, обговоренню перспектив подальшого співробітництва та врученню сертифікатів.

Тиждень промайнув дуже плідно – у продуктивному спілкуванні, цікавих зустрічах, засвоєнні нової інформації, започаткуванні нових контактів. Я повернулася додому, сповнена позитивних емоцій та з імпульсом до нових наукових пошуків. За результатами пройденого стажування було окреслено горизонти для зміцнення подальшої співпраці між ПДМУ й Утенським колегіумом, а також отримано цінний досвід, що буде впроваджено у навчальний процес та інші сфери професійної діяльності.

Ділячись враженнями від перебування у Литві, не можу оминути свого захоплення від високої свідомості литовців у ставленні до навколишнього середовища та живої природи. На вулицях населених пунктів, уздовж міських доріг та автотрас, навколо водних об’єктів привертає увагу дивовижна охайність, відсутність навіть найменших проявів засміченості та захаращеності. У житлових кварталах розміщуються промарковані різними кольорами урни для роздільного збору твердих побутових відходів (на відміну від подібної практики у нас, тут окремо збирають ще й текстиль). У магазинах встановлені спеціальні автомати, де тару від продуктів (зокрема, пластикові та скляні пляшки) можна конвертувати у 10 центів. Дуже популярним є велосипедний транспорт, а автомобілі з традиційними двигунами все частіше поступаються електрокарам. Багатоквартирні будинки масово охоплені програмами реновації (їх стіни утеплюють та розфарбовують, замінюють вікна та двері). На дахах багатьох приватних осель можна помітити сонячні панелі. А окремі домоволодіння не практикують оточувати високими парканами, стандартом тут є жива огорожа (для цього часто використовують декоративні хвойні культури, в т.ч. і незвичні для нас у цій ролі сосну та ялину). На міських газонах милують око гарноквітуючі рослини (крокуси, проліски тощо), які ніхто не зриває. На вулицях населених пунктів тут не побачиш безхатніх тварин. У міських парках обов’язковими є інформаційні таблички із переліком недопустимих дій для відвідувачів, а також фотографіями місцевих представників флори і фауни. Взагалі питанням озеленення та гармонійної інтеграції природних об’єктів (лісів, річок, озер, навіть великого каміння) у міський ландшафт тут приділяється багато уваги.

Також повсюди відчувається високий рівень соціальної свідомості та культури населення –  у дорожньому русі (надзвичайна чемність водіїв до пішоходів), в організації міського простору (велика кількість спеціально облаштованих зон відпочинку, різних арт-інсталяцій, інформаційних вказівників), у повсякденному спілкуванні (доброзичливість і привітність) тощо.

Насамкінець слід підкреслити високу патріотичну налаштованість литовців, їх любов до власної мови та культури, повагу до історії, прагнення до національного самовизначення. Так, Литва стала першою із радянських республік, яка офіційно вийшла зі складу СРСР та здобула незалежність ще у 1990 році, а також першою серед пострадянських країн Балтії, яка вступила до ЄС і НАТО. Маючи гіркий досвід виживання в умовах тоталітаризму, ця країна винесла для себе цінні уроки історії і сьогодні всіляко підтримує Україну у її протистоянні російській агресії. Під час російсько-української війни Литва надає значну фінансову та військову допомогу нашій державі та прийняла велику кількість українських біженців. На вулицях міст і містечок поряд із литовським прапором майже завжди можна побачити й український. До того ж, чимало громадських місць Вільнюса рясніють гаслами на підтримку України. А співробітники інших установ, які мені додатково вдалося відвідати в Утені (зокрема, туристичний інформаційний центр, краєзнавчий музей), дізнаючись, що я з України, надзвичайно приязно мене зустрічали та виявляли особливу прихильність.

Отже, спостереження різних сфер життя у Литві вказує на безальтернативність обраного Україною вектора на європейські цивілізаційні цінності, яким би тернистим, на жаль, не був цей шлях.

Тож щиро дякую організаторам Міжнародного тижня Еразмус+ в Утенському колегіумі за теплий прийом, цікаву й інтенсивну програму та продуктивні дискусії, особливо – керівниці відділу міжнародних відносин Руті Юргеліонене (ведення документації, підготовка візиту, координація подій, всебічні консультації), спеціалісту відділу міжнародних відносин Дейвідасу Курлявічусу (трансфер до м. Утени, допомога при заселенні, екскурсії Утеною, організація дозвілля), координаторці неформальної освіти дорослих Далі Штунценієне (інформаційна підтримка, координація участі у конференціях, співорганізація дозвілля).

За надану можливість цього стажування висловлюю глибоку вдячність Полтавському державному медичному університету в особі ректора, професора Вячеслава Ждана, проректора з наукової роботи, професора Ігоря Кайдашева, співробітниці наукового відділу, доцентки Юлії Лисанець, керівниці відділу міжнародних зв’язків Ірини Шкурупій, а також усіх членів комісії з академічної мобільності.