День пам’яті Віктора Дельви: до 100-річного ювілею / Viktor Delva's Memorial Day: on the occasion of his 100th birthday

28 травня 2024
377

Ти оживеш, Вкраїно знов,
Новими вкриєшся садками,
Й синів твоїх пролита кров
Тобі світить буде віками.

(В. Дельва з вірша «Україні» за 5 травня 1944 року).

28 травня 2024 року Віктору Дельві лікарю-неврологу, доктору медичних наук, професору, ректору ПДМУ з 1974 по 1987-й рік (тоді ПМСІ) виповнилося б 100 років. І в цей поважний ювілей медична спільнота Університету разом з онуком Михайлом Дельвою (завідувачем кафедри нервових хвороб, професором ПДМУ) та його дружиною Іриною Дельвою (професором кафедри нервових хвороб ПДМУ), а також всіма небайдужими до його постаті людьми, зібралися вшанувати пам'ять лікаря і згадати його добрим словом.

20 років життя та діяльності Віктора Олександровича у Полтаві залишили тільки гарні спогади у його вихованців та колег: «Виважений, спокійний, знав свою справу, гарний керівник, наставник, громадський діяч, лікар, науковець, гордість закладу!».

Народився Віктор Дельва на Луганщині у родин службовців, мати була вчителькою, батька не стало, коли йому виповнилося 4 роки.

Не встиг юний Віктор закінчити школу, як розпочалася 2-га світова війна.

І саме вона за кілька років викувала із хлопчика (який добровольцем пішов служити у свої 19) по-справжньому сильного чоловіка, воїна, а разом з тим і поета, а згодом – лікаря-невролога, успішного керівника вищого навчального закладу.

Після війни Віктор Дельва з відзнакою закінчив Донецький медичний інститут (1951р.), працював у ньому, з 1961-го – робота в Івано-Франківському медичному інституті, де успішно захистив докторську дисертацію і був затверджений у званні професора кафедри нервових хвороб, трохи згодом він стає проректором з навчально-наукової роботи університету.

До Полтави на посаду ректора ПМСІ Віктор Дельва потрапив за наказом Міністерства охорони здоров’я 8 лютого 1974-го, пропрацював на посаді до 1987-го, далі – робота на кафедрі нервових хвороб і медичної генетики.

23 січня 1994 року Віктор Дельва відійшов у інший світ, але пам'ять про нього жива.

І тому день народження лікаря, поважний 100-річний його ювілей колектив ПДМУ відзначав на кількох локаціях.

Розпочали покладанням квітів до погруддя Віктора Дельви у внутрішньому дворику Університету. Потім відвідали народний музей історії ПДМУ, де послухали про нього як захисника, учасника 2-ї світової війни, нагородженого орденами Слави ІІ і ІІІ ступенів і 10-ма медалями, а також про нього як літератора і поета, зокрема, автора унікального щоденника, документальної повісті «Ми йшли сюди довго», а також «У грізній заграві сорок першого», «Два роки перед війною» та окремих унікальних віршів лікаря українською про Україну.

Наступною локацією з пошанування пам’яті про Дельву стала бібліотека ПДМУ. Там на гостей очікувала книжкова виставка, присвячена В. Дельві, а ще - цікаві розповіді та спогади колег, учнів та родичів.

Ректор ПДМУ, професор Вячеслав Ждан згадав історію зі студентських років, коли здавав іспити у Віктора Дельви, про суворі його настанови щодо читання книжок і відповідального ставлення майбутніх лікарів до навчання, які принагідно поставив у приклад й молодому поколінню присутніх на заході - інтернам. 

Максим Потяженко (професор, завідувач кафедри внутрішніх хвороб та медицини невідкладних станів ПДМУ) вже дорослим познайомився з Віктором Дельвою, тож, зупинився у своєму виступі на співпраці та внутрішній роботі Університету в ті роки, а також про Віктора Дельву як розбудовника закладу, зокрема про ініціативу побудови морфологічного корпусу Універистету.

Особистими враженнями, які базуються на спілкуванні з сім’єю Дельвів (а саме з дружиною Віктора Дельви, сином та онуком) поділилась дружина онука ювіляра, професор кафедри нервових хвороб ПДМУ Ірина Дельва. Віктор був відмінником у школі та мріяв стати астрономом, жінка розповіла про період війни у його біографії та унікальні спогади, описані в книжках, про емоційні листи до матері з фронту, і нарешті про наукову діяльність, що налічує 200 праць у більшості присвячених вивченню кількісному вмісту і діагностичного значення мікроелементів у тканині головного мозку, підкіркових вузлах, спинномозковій рідині, при захворюваннях нервової системи.

Продовжувач лікарської справи дідуся на кафедрі нервових хвороб Університету, професор Михайло Дельва також занурився у спогади. Він розповів про інтелігентного і творчого батька Віктора Дельви, який також був учасником 2-ї світової війни, після завершення якої невдовзі помер. Дельва молодший згадував свого дідуся з особливим теплом, бо дуже любив його, проводив з ним спільне дозвілля, їздив на відпочинок на море, спом’янув як той дотримувався здорового способу життя, щоранку бігав та обливався холодною водою, а ще мав улюблене хобі – мисливство.

На останок Михайло Дельва подарував музею Університету сімейну реліквію – молоточок дідуся.

У ПДМУ є аудиторія № 2, названа ім’ям Віктора Дельви, також на кафедрі нервових хвороб Університету відкриті меморіальні кімнати.

Viktor Delva's Memorial Day: on the occasion of his 100th birthday

You will come to life again, Ukraine,
You will be covered with new gardens,
And the blood of your sons
Will shine for centuries.

(V. Delva from the poem “To Ukraine” for May 5, 1944).

On May 28, 2024, Viktor Delva, a neurologist, doctor of medical sciences, professor, rector of PSMU from 1974 to 1987 (then PMSI), would have turned 100 years old. And on this important anniversary, the medical community of the University, together with his grandson Mykhailo Delva (Head of the Department of Nervous Diseases, Professor of PSMU) and his wife Iryna Delva 

(Professor of the Department of Nervous Diseases at PSMU), as well as all people who cared about his personality, gathered to honor the doctor's memory and remember him with a kind word.

The 20 years of Viktor Oleksandrovych's life and work in Poltava left only good memories for his students and colleagues: “Balanced, calm, knew his business, a good leader, mentor, public figure, doctor, scientist, the pride of the institution!”

Viktor Delva was born in the Luhansk region to a family of employees, his mother was a teacher, and his father died when he was 4 years old.

Before young Viktor could finish school, World War II broke out.

In a few years, it was this war that forged a truly strong man, a warrior, a poet, and later a neurologist and a successful head of a higher education institution out of a boy (who volunteered to serve at the age of 19).

After the war, Viktor Delva graduated with honors from the Donetsk Medical Institute (1951) and worked there, and in 1961 he started working at the Ivano-Frankivsk Medical Institute, where he successfully defended his doctoral dissertation and was approved as a professor of the Department of Nervous Diseases, and later became vice-rector for academic and research work at the university.

Viktor Delva came to Poltava as the Rector of PMSI by order of the Ministry of Health on February 8, 1974, and worked in this position until 1987, when he started working at the Department of Nervous Diseases and Medical Genetics.

On January 23, 1994, Viktor Delva passed away, but his memory lives on.

That is why the PSMU staff celebrated the doctor's birthday, his 100th anniversary, at several locations.

They started by laying flowers to the bust of Viktor Delva in the University's courtyard. Then they visited the PSMU Folk History Museum, where they heard about him as a defender, participant of World War II, awarded the Orders of Glory of II and III degrees and 10 medals, as well as about him as a writer and poet, in particular, the author of a unique diary, a documentary novel “We Went Here for a Long Time,” as well as “In the Formidable Twilight of Forty-First,” “Two Years Before the War,” and some unique poems in Ukrainian about Ukraine.

The next location to honor the memory of Delva was the PSMU library. A book exhibition dedicated to V. Delva, as well as interesting stories and memories of colleagues, students, and relatives awaited the guests there.

PSMU Rector, Professor Viacheslav Zhdan recalled a story from his student days, when he took exams with Viktor Delva, about his strict instructions on reading books and responsible attitude of future doctors to study, which he also set as an example for the younger generation of interns present at the event.

Maksym Potiazhenko (Professor, Head of the Department of Internal Medicine and Emergency Medicine at PSMU) met Viktor Delva as an adult, so he focused his speech on the cooperation and internal work of the University in those years, as well as on Viktor Delva as a developer of the institution, in particular, on the initiative to build the morphological building of the University.

Iryna Delva, the wife of the honoree's grandson, Professor of the Department of Nervous Diseases at PSMU, shared her personal impressions based on her communication with the Delva family (namely, Viktor Delva's wife, son and grandson). Viktor was an excellent student at school and dreamed of becoming an astronomer, the woman told about the war period in his biography and the unique memories described in his books, about emotional letters to his mother from the front, and finally about his scientific activity, which includes 200 works, most of which are devoted to the study of the quantitative content and diagnostic value of trace elements in brain tissue, subcortical nodes, cerebrospinal fluid, and diseases of the nervous system.

Professor Mykhailo Delva, the successor of his grandfather's medical practice at the Department of Nervous Diseases of the University, also plunged into memories. He spoke about his intelligent and creative father, Viktor Delva, who also fought in World War II and died shortly afterward. Delva junior remembered his grandfather with special warmth because he loved him very much, spent his leisure time with him, went on vacation to the sea, and remembered how he adhered to a healthy lifestyle, ran every morning and doused himself with cold water, and also had a favorite hobby - hunting.

Finally, Mykhailo Delva presented the University Museum with a family heirloom - his grandfather's hammer.

PSMU has a Lecture Room No. 2 named after Viktor Delva, and memorial rooms have been opened at the University's Department of Nervous Diseases.