До Дня української мови та писемності (9 листопада) з ініціативи кафедри українознавства та гуманітарної підготовки студенти ВДНЗ України «УМСА» долучилися до написання Всеукраїнського диктанту національної єдності. Разом із ними перевіряли рівень власної грамотності і викладачі кафедри.

У День української писемності й мови українці в усьому світі мали змогу долучитися до ювілейного, XV Диктанту національної єдності.

Цю унікальну акцію Національна радіокомпанія України започаткувала ще у 2000 році. Відтоді щороку українці — від великого до малого — можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та з’ясувати, наскільки добре знають рідну мову, а ще — продемонструвати солідарність з усіма, хто любить і шанує рідне слово, хто хоче, щоб українці спілкувалися українською мовою і зберегли її для нащадків.

Щороку Національна радіокомпанія отримує понад 10 тисяч листів з радіодиктантом. Кількість учасників Диктанту національної єдності постійно зростає, а географія – поширюється. Статус міжнародного диктант має вперше: у понеділок радіомости вдалося налагодити зокрема з українцями Австралії, Китаю, Росії, Португалії та Польщі. Це люди різного віку і різних професій: школярі і студенти, військові і робітники, пенсіонери і домогосподарки. Пряма трансляція – телемарафон відбувавсяся протягом двох годин із аудиторії імені Михайла Максимовича Київського національного університету імені Т.Шевченка, де диктант писали студенти, викладачі. На написанні були присутні віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко, міністр освіти Cергій Квіт, перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак, директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, митці, науковці, громадські діячі. На відмінників, які написали диктант без жодної помилки, тепер чекають призи.

Цього року диктант прозвучав не тільки в радіоефірі. Його транслював і телеканал «UA: Перший» із сурдоперекладом для людей із вадами слуху. Крім того, диктант можна було слухати по першому й третьому каналах Українського радіо. Таким чином, написати диктант могли й охочі за кордоном.

Темою заходу цього року став власне ювілей радіодиктанту. Текст, що мав назву «Радіодиктанту національної єдності – 15 років», продиктував автор шкільних підручників із української мови та літератури, відомий лінгвіст та радіоведучий Олександр Авраменко. Як правило, текст – авторський, ексклюзивний, створений спеціально на замовлення Українського радіо відповідно до всіх приписів і норм правопису – складається з близько 150 слів. Диктор читає його в прямому ефірі двічі.

«Відомо, що саме слово «диктант» походить з латини. Це слово-чужинець має чимало родичів у нашій мові. «Диктувати» й «диктор», «диктат» і навіть «диктатор». Наш диктант, однак, нічого спільного, крім етимології, не має ні з диктатом, ні з диктаторами. Ця акція, що відбувається в День української писемності та мови вже вп’ятнадцяте, – добровільна. До речі, теле- та радіодиктанти пишуть французи, і поляки, і китайці… Та український диктант – особливий, по-святковому врочистий», – йдеться у тексті.

Диктант за ці 15 років вийшов на новий рівень. Тепер він збирає тисячі українців не лише в Україні, але й за кордоном. Мета диктанту – не просто перевірити знання мови, а й заохотити людей популяризувати, захищати і сприяти розвитку української мови.

Напевно, 15 років тому організатори цього заходу хвилювалися так само, але вони навіть не підозрювали, що вони придумали. І навіть не сподівалися, що за 15 років радіодиктант так зміниться. Що він вийде за межі радіокомпанії, радіоефіру, і зрештою, що він вийде за межі країни.

До написання радіодиктанту національної єдності долучився і віце-прем’єр, міністр культури В’ячеслав Кириленко. За його словами, диктант був не надто складним, але складність тексту – це не найголовніше. Ті, хто відчуває себе українцями, у цей день мають приділити більше уваги мові, тож такий захід дуже доречний, вважає міністр.

«У написанні було найскладнішим те, що приміром я диктант вже давно не писав. Якби це робити більш-менш регулярно, то було б зовсім легко. Але ж головне – не граматика. Це – символ, подія, яка привертає увагу до української мови, до її важливості, необхідності, і до її становища. Це – додатковий привід обговорити ті проблеми, які у нас є», – говорить Кириленко.

Кожен охочий міг долучитися до акції та написати диктант просто біля приймача чи телевізора. Далі — за бажанням — можна було відправити роботу впродовж двох днів на Українське радіо для перевірки (01001, Київ-1, вул. Хрещатик 26), а можна дочекатися, доки текст з’явився на сайті та перевірити власноруч. До розгляду приймалися лише рукописи. Надсилати можна було традиційні, паперові листи, а з 2014 року — і в електронному вигляді (у цьому випадку роботу слід було відсканувати або сфотографувати).

Результати радіодиктанту оприлюднять наприкінці листопада – на початку грудня.

Підбиття підсумків і урочистий фінал акції відбувається в грудні. В прямому ефірі ведучі та автор розповідають про кількість листів, географію, особливості тексту та найбільш поширені помилки. Переможці отримують призи та привітання в прямому ефірі. Втім, 2014 року було запроваджено нововведення. Вперше за чотирнадцять років, з огляду на складну ситуація в державі, диктант писали не за подарунки та премії, а лише в ім’я ідеї. Але без приємних сюрпризів не обійшлося: усі, хто написав диктант без помилок, стали героями спеціальних сюжетів в ефірі Українського радіо.

За час проведення Всеукраїнського диктанту національної єдності постійно збільшується аудиторія та географія учасників. Десятки тисяч листів надходять з усіх областей України та з-за кордону: Німеччини, Бельгії Великої Британії, Канади, Аргентини, Литви, Норвегії, Польщі, Швеції, Франції, Росії, Білорусі, Молдови, Таїланду. Пишуть люди різного віку і різних професій: школярі і студенти, військові і робітники, пенсіонери і домогосподарки. Пишуть наодинці з приймачем і цілими колективами. А 2014-го в Київському університеті імені Б.Грінченка встановлений рекорд – «Наймасовіший диктант на одній локації», який одночасно і в одній аудиторії писали 689 людей.

Популярність радіодиктанту щороку зростає. І найголовніше в ньому – це не перевірка знань і не хизування здобутою високою оцінкою чи отриманим подарунком. Важлива солідарність з усіма, хто любить і шанує рідне слово, хто хоче, щоб українці говорили українською мовою і зберегли її для нащадків.

Радіодиктант — це дуже простий і доступний кожному жанр колективної творчості.

Бо він єднає усіх незалежно від віку, освіти, життєвого досвіду чи соціального статусу.

Бо він дарує особливе відчуття причетності до творення спільної справи.

Бо писати радіодиктант можна будь-де і будь з ким!

Бо радіодиктант змушує наші серця завмирати в унісон на кожному розділовому знакові.

Радіодиктант не перевіряє грамотність, а єднає навколо мови!