До Всесвітнього дня письменника (3 березня) та Всесвітнього дня поезії (21 березня) кафедра українознавства та гуманітарної підготовки (зав.кафедри доц.Т.О. Лещенко), викладачі предмета «Українська мова за професійним спрямуванням» (викл. Юфименко В.Г., доц. Шарбенко Т.В.), влаштували мистецько – культурний захід «БО СЛОВОМ ПЕРЕПОВНЕНА ДУША» в групах студентів-першокурсників стоматологічного, медичного №1 та медичного №2 факультетів у форматі «Свіжа кров».

Упродовж навчального року викладачі кафедри шукали молодь, якій цікава література, яка пише і не боїться піддавати свою творчість критиці, яка готова працювати для розвитку культурного середовища академії, міста.

«Свіжа кров» – це пошук невідомих імен, облич та нового мистецтва.

«На літературний подіум уперше зійшли студенти-письменники-початківці, в яких вирує свіжа, ще молода кров авангарду та постмодерну і, безперечно, незмінної класики. Це, переважно, поети, які вірять у те, що пишуть, і пишуть про те, у що вірять! Молоді та перспективні: Щербак Надія, Ковтун Руслан, Корнєва Таня, Омеляненко Денис, Свинаренко Катерина, Бровко Віка, Курилко Леся, Дем’янко Віталіна, Гладун Анастасія, Петрунько Марина, Гайва Володимир, Глінська Влада, Білан Дар’я, Овчаренко Наталія, Юрко Валерія, Білишко Андрій, Тарасенко Анастасія, Чірікова Тетяна, Коломієць Оксана, Заяць Юля, Паргентанян Марина та інші».

Учасники заходу дивували, змушували захоплюватись ними.

Білишко Андрій був першим. Інтонація його голосу і вірші – все це гармонійно поєднувалось, заплющувало очі і ніби переносило в іншу реальність.

Підхопив ритм і настрій Андрія ліричний поет – Світлай (псевдонім). Слід зазначити, що мотив «надії та світлого кохання» пронизував усі поезії, якими поділився з публікою Свілай. Він вірить у справжнє кохання, дружбу, у справжніх людей та через свою творчість дарує надію іншим.

Продовжила занурення в інший вимір Дем’янко Віталіна. Її поезія перетікала з одної в іншу, вражала грою слів та ілюзіями, які повзли по шкірі мурахами. На мить Віталіна дозволила проникнути у свій бурхливий, метафоричний, але прекрасний світ.

До реальності повернула публіку тендітна дівчина з сильною, подекуди гострою поезією. Паргентанян Марина говорила відверто, говорила в очі, говорила, бо не могла змовчати. І публіка відповідала їй поглядом та розумінням в очах.

Наступною читала Глінська Влада. Від цієї дівчини з цікавою зовнішністю та сміливим поглядом очікували чогось незвичайного. І очікування ці справдились, бо поезія Влади вражала контрастністю, але неймовірною близькістю до кожного слухача.

Овчаренко Наталія стала другою, хто змусив заплющити очі публіку. І на відміну від Андрія, зробила вона це свідомо, під час прочитання свого прозового твору «Не впадіть навіть тоді,коли треба впасти».

Тарасенко Анастасія. Її поезія уособлювала легкість, невагомість, іноді осінню меланхолію, але в усьому цьому була краса, яку вклала туди поетеса.

Слухати із заплющеними очима можна було і наступного поета. У поезіях Корнєвої Тані чулися відлуння чогось архаїчного та вічного. Цей поет вдало показав та описав не лише буденні речі, але їх тіні, відображення, відбитки, що зберігає у собі пам’ять та життя.

Завершив космічний і проникливий Ковтун Руслан. Якщо інші читали переважно поезію, то Сергій зачитав уривки зі свого прозового твору

«Последователь» у стилі фентезі. Аудиторія поринула у зовсім інший вимір.

Отож сподіваємося, що цей захід у рамках проекту «БО СЛОВОМ ПЕРЕПОВНЕНА ДУША» далеко не останній, і «свіжа кров» ще не раз запульсує у стінах нашої академії (і не тільки в них). Частина студентів вирішила взяти участь у Полтавському VII щорічному літературному конкурсі на здобуття премії імені М.В.Гоголя серед учнівської та студентської молоді м.Полтави.

Зібраний творчий та мистецький матеріал наших студентів-першокурсників пропонуємо вам до перегляду та аналізу (роботи подані в авторській редації). ЗАВАНТАЖИТИ