В слуханнях прийняли участь ректор ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», професор Ждан Вячеслав Миколайович та декани медичних факультетів №1, 2 – Рябушко Микола Миколайович та Похилько Валерій Іванович.

Слухання відкрив, перший заступник Голови Верховної Ради України А. Парубій. Він зазначив: «Нам доводиться проводити реформи майже у всіх сферах суспільного життя. Така доля нашої держави, що нам доводиться одночасно і вести війну на сході, і реформувати всі сфери: від судової до силових структур, реформи, до антикорупційної реформи. Але однією з найбільш важливих для простої людини, для громадянина України є реформа охорони здоров'я».

З доповіддю «Рік незворотніх змін чи змарнованих можливостей» виступив Міністр охорони здоров‘я Олександр Квіташвілі, який зокрема, сказав: «В принципі ми вже заклали фундамент для хороших, правильних реформ в нашій країні, і наші цілі на 2016 рік – гарантований доступ кожної родини до системи первинної медичної допомоги в Україні. Це дуже важливо, щоб села в Україні отримали первинних докторів. Необхідно модернізувати первинну медичну допомогу не тільки новими протоколами, аде ще й правильно фінансувати її. Від цього виграють усі».

Також з доповіддю виступила голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я О. Богомолець: «Побудова системи охорони здоров’я європейської якості.

Учасники слухань зосередили увагу на тому, що збереження капіталу здоров’я як важливої складової людського капіталу є безумовним пріоритетом державної політики. Однак, незважаючи на те, що здоров’я людини визначено Конституцію України найвищою соціальною цінністю, а статтею 49 Основного Закону встановлено цілу низку важливих державних гарантій, спрямованих на забезпечення захисту та зміцнення здоров’я українських громадян, реальний стан системи охорони здоров’я України протягом двох останніх десятиліть є незадовільним. Про це яскраво свідчать результати соціологічних опитувань, згідно з якими до 87 відсотків громадян України незадоволені роботою вітчизняної медичної галузі.

Успадкована після розпаду СРСР Україною система охорони здоров’я виявилася нездатною до повноцінного функціонування в умовах ринкової економіки. Кризова ситуація у вітчизняній медичній галузі негативно вплинула на здоров’я та довголіття українських громадян. За даними Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), сучасний стан здоров’я населення України характеризується вкрай високими показниками захворюваності та смертності, низьким рівнем тривалості життя, відсутністю можливості отримувати належну медичну допомогу.

Так, середня тривалість життя в Україні на 5 років нижча, ніж у Європейському регіоні, і на 9 років нижча, ніж у країнах ЄС. За даними Держкомстату України, понад 15% від загальної кількості наших громадян є старшими за 65 років. Порівняно з країнами Європи, смертність населення в Україні практично вдвічі вища. При цьому смертність від серцево-судинних захворювань є однією з найвищих у світі та становить 67,3% у структурі загальної смертності, а смертність від онкологічних захворювань – 13,3%. Удвічі вищим за країни ЄС є й рівень малюкової смертності, що вважається одним із основних показників якості роботи системи охорони здоров’я. При цьому показник природного приросту населення в Україні стійко залишається від’ємним.

За станом здоров’я громадян Україна посідає одне з найнижчих рейтингових місць в Європейському регіоні. Сьогодні від 12 до 14 млн. українців хворіють на серцево-судинні хвороби. Понад 1 млн. наших громадян страждають від онкологічних захворювань. Україна залишається лідером за рівнями захворюваності на ВІЛ-інфекцію та продовжує займати чільне місце у Європі за темпами поширення туберкульозу. Стрімко зростає й захворюваність на вірусні гепатити В і С.

Крім того, досвід останніх двох років засвідчив, що вітчизняна медична галузь стикнулася з новими викликами, пов‘язаними з проведенням бойових дій на сході країни, коли кількість осіб, які потребують медичної допомоги та реабілітації, за невеликий проміжок часу зросла у рази.

Сучасна система охорони здоров’я України споживає загальних витрат понад 7,5% від ВВП країни, що перевищує показники деяких країн ЄС. Однак за обсягами державних витрат на фінансування галузі продовжує значно поступатися переважній більшості країн Європейського регіону. Наявні фінансові ресурси, за даними перевірок фінансово-господарської діяльності галузі, використовуються вкрай неефективно.

Тому створена протягом десятиліть вітчизняна система охорони здоров’я потребує суттєвих перетворень для забезпечення її належного функціонування. Попередні спроби реформувати галузь були фрагментарними і непослідовними. Реформування первинної ланки вітчизняної медицини та системи екстреної медичної допомоги здійснювалося переважно у пілотних регіонах і не було належним чином поширено на всю територію країни. Зволікання з прийняттям стратегічно важливих рішень для охорони здоров’я призвели до того, що на даний час галузь охорони здоров’я перебуває у критичному стані та не може належно виконувати покладені на неї функції.