«Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України –
Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна – в одну
Велику Україну…
Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має
змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної
Української Держави на добро і щастя українського народу».
Федір Швець

День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.

Акт Злуки був глибоко детермінований історично і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної єдності, свідченням їхнього самоусвідомлення, важливою віхою процесу становлення політичної нації. Ідея соборності українських земель набула державного статусу, в наступні десятиліття залишалась об’єднуючим чинником і чи не єдиним спільним положенням програмних цілей усіх течій національно-визвольного руху. Акт Соборності надав завершеної форми самостійній українській державі, сприяв подоланню залишків ідей федералізму в ментальності національної політичної еліти.

Об’єднання УНР і ЗУНР стало моделлю цивілізованого демократичного, неекспансіоністського збирання територій в єдиній суверенній державі.

У медичному коледжі академії це визначне та надзвичайно актуальне сьогодні свято відзначали проведенням творчої зустрічі студентів та педагогічного колективу із головою Полтавської обласної молодіжної громадської організації імені Пилипа Орлика «Відроди Україну в собі», волонтером, поетесою Людмилою Михайлівною Пономаренко.

Відкрила урочистий вечір директор Жанна Петрівна Кундій, яка привітала всіх присутніх із цим видатним днем нашої історії та наголосила на необхідності привнесення ідеї соборності України на широкий загал та усвідомлення цього кожним українцем. Далі заступник директора Ігор Олександрович Дашевський розповів про основні віхи державотворчого процесу українського народу, виокремивши Акт злуки УНР та ЗУНР від 19 січня 1919 року наріжним каменем історичного поступу українців, вінцем якого стало проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.

Людмила Михайлівна, продовжуючи тему ідеї соборності України, розповіла про свою діяльність як голови організації та волонтера батальйону «Азов». Вона говорила про складнощі у діяльності добровольців, але завірила всіх у незламності їхньої волі та бажанні захистити рідну землю. Особливо запала у душу поезія цієї мужньої, стійкої жінки – вона піднімала дух, викликала бажання любити свій народ, боронити Батьківщину, згуртуватися навколо ідеї соборності України та за всяку ціну досягти благоденства для українців.

Поетеса-волонтер посіяла у душах і серцях присутніх надію та стійку віру у перемогу України над ворогом та щасливе майбутнє нашого народу.

У кінці заходу всі присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять українців, що загинули захищаючи свободу та незалежність України.