Кафедра українознавства та гуманітарної підготовки (доц. Лещенко Т.О., доц. Шарбенко Т.В., викл. Юфименко В.Г.) до 8 вересня, яке щорічно в усьому світі святкується як Міжнародний день грамотності, провела акцію «Знаю українську».

Студенти першого курсу медичного факультету написали диктант на знання державної мови. Роботи були перевірені і проаналізовані.

Підбиваючи підсумки, можна виділити високий рівень грамотності таких студентів:

Група 6. Бутенко Юлія, Синенко Владислав, Сміреніна Світлана.

Група 7. Назаренко Стефанія, Петровська Аліна.

Група 8. Чорний Іван.

Група 9. Білишко Андрій.

Група 10. Денисенко Аліна, Левченко Аліна.

Група 11. Романцева Тамара.

Група 12. Пасько Катерина, Гайва Володимир, Бабич Ельга, Лугова Юлія, Федорова Олеся.

Група 13. Агашков Євгеній, Клепач Анна, Матвієнко Наталія.

Група 14. Коваль Христина, Глінська Влада, Дубінін Олександр, Рижа Люба.

Група 15. Вовк Анна.

Група 16. Когут Олег, Бабич Юлія, Фесан Віталіна.

Група 17. Бойко Яна, Дем’янко Віталіна.

Група 18. Губар Катерина, Іщик Анна.

Група 21. Полієнко Антон.

Група 24. Берчун Анна, Шуліка Юлія, Романченко Оксана.

Група 36. Корнєва Тетяна.

Але також є такі студенти, рівень мовної грамотності яких бажає бути вищим.

Також була проведена бесіда зі студентами-іноземцями ІІ курсу медичного та стоматологічного факультетів (Ізраіль, Палестина, Туркменистан, Йорданія) про рівень грамотності в їхніх країнах.

Довідка

Міжнародний день грамотності відзначається щорічно протягом більш ніж 40 років під патронатом Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) задля того, щоб нагадати міжнародному співтовариству, що грамотність є правом людини і основою всього навчання. Цьогорічне святкування присвячене "грамотності в 21 столітті", щоб підкреслити необхідність реалізації "базових навичок грамотності для всіх", а також надати кожному можливості для підвищення рівня грамотності в рамках безперервного навчання.

«Навчати народ – означає робити його кращим; виховувати народ – означає підвищувати його моральність; робити його грамотним – означає цивілізувати його» (В. Гюго).

Понад 773 мільйонів молодих людей і дорослих у всьому світі не можуть прочитати це повідомлення. Вони серед тих, хто досі не отримав навичок грамотності повною мірою. Вони не можуть заповнити заяву при прийомі на роботу, зрозуміти розклад автобусів або почитати вголос своїм дітям. Дві особи з трьох безграмотних є жінками, які таким чином відмовилися від повноцінної участі в житті суспільства.

Грамотність є правом та основою для навчання протягом усього життя, кращого добробуту та джерелом існування. Це стимул стійкого і всебічного розвитку.

Протягом багатьох років поняття грамотності еволюціонувало. Хоча конвенційне визначення, що обмежується виключно читанням, умінням писати і рахувати, досі широко використовується, поняття функціональної грамотності, що пов`язує грамотність із соціально-економічним розвитком, теж достатньо поширене. Сьогодні з’явилися також інші варіанти визначення "грамотності" задля того, щоб задовольнити різні начальні потреби в суспільствах, орієнтованих та знання та глобалізацію.

У сучасному суспільстві, заснованому на знаннях, грамотність є основою для більш справедливого, всеосяжного і стійкого миру. Вона може зрушити всі цілі розвитку тисячоліття. Грамотність дозволяє людям отримати доступ до інформації, щоб поліпшити своє здоров`я і харчування, розширити їхні життєві можливості, побороти зміни навколишнього середовища та зробити свідомий вибір.

У своєму посланні Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун заявив:

"Коли ми інвестуємо в навчання і грамотність, ми інвестуємо в людську гідність, розвиток і мир. Ось чому я започаткував Першу Глобальну Освітню Ініціативу [Global Education First Initiative], що спрямована на забезпечення того, щоб кожна дитина мала можливість піти до школи. По всьому світі принаймні 250 мільйонів дітей початкового шкільного віку не вміють читати, писати або рахувати. Половина з цих дівчаток та хлопчиків ніколи не були у школі або були виключені після четвертого класу. Ще 200 мільйонів підлітків, у тому числі тих, хто закінчив середню школу, не мають базових навичок грамотності. Таким чином, наша ініціатива також спрямована на підвищення якості освіти, а також зміцнення світового громадянства.

Я закликаю всі країни зробити освіту та грамотність національними пріоритетами та співпрацювати задля досягнення цих цілей. Сприяючи підвищенню рівня грамотності, ми зможемо допомогти мільйонам людей написати власну сторінку гідного життя та створити спільне майбутнє".

За даними Організації Об`єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), грамотність є основою якісної базової освіти для всіх та має принципове значення для боротьби з бідністю, зниження дитячої смертності, стримування зростання населення, досягнення гендерної рівності та забезпечення сталого розвитку, миру і демократії. За її допомогою учні отримують життєво необхідні навички для життя і подальшого навчання, оскільки більш імовірно, що грамотні батьки будуть частіше відправляти своїх дітей до школи. Грамотні люди також мають кращий доступ до можливостей для безперервної освіти. Грамотні суспільства краще пристосовані для різноманітних життєвих викликів.

Історія свята

Починаючи з 1966 року, ЮНЕСКО відзначає Міжнародний день грамотності, намагаючись саме в такий спосіб привернути увагу суспільства й мобілізувати міжнародну суспільну думку, щоб збудити його інтерес і досягти активної підтримки зусиль, спрямованих на розповсюдження грамотності — однієї з головних сфер діяльності ЮНЕСКО, починаючи з часів її першої Генеральної конференції в 1946 році. Традиція щорічно відзначати цей день започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 року. Саме ця конференція рекомендувала оголосити 8 вересня, дату урочистого відкриття конференції, Міжнародним днем грамотності та святкувати його щорічно в усьому світі.

Призначення

Рівень грамотності населення

Мета Міжнародного дня грамотності — підкреслити, що бути грамотним важливо для кожної людини та суспільства в цілому. Він підкреслює важливість грамотності та хоча б базової освіти як незамінних інструментів, що необхідні для побудови інтегрованого й мирного суспільства у XXI столітті.

773 мільйони дорослих є неосвіченими, а приблизно 100 мільйонів дітей не ходять до школи. Більшість неосвіченого населення нашої планети — жінки. Крім того, величезна кількість і дітей, і молоді, і дорослих людей, охоплених шкільними й іншими освітніми програмами, не відповідають рівню, необхідному для того, щоб їх можна було вважати освіченими в умовах сьогоднішнього світу, який із кожним роком стає все складнішим. Отже, існує нагальна необхідність у розгортанні програм розповсюдження грамотності, які були б спрямовані на групи учнів, що вимагають до себе особливої уваги. У першу чергу до цих груп слід зарахувати жінок і дівчат, оскільки чоловіки та хлопці мають більше можливостей отримати належну освіту, особливо в країнах, що розвиваються.

Протягом останніх десятиліть спостерігається помітний прогрес у розповсюдженні грамотності. Зокрема, у 1950 році в половині країн світу 50% або більше дорослого населення (старших 15 років) були неграмотними. На сьогодні такий стан справ існує лише у 25 країнах світу, в решті країн рівень неграмотності населення в середньому не перевищує 10%. У 1970 році лише двоє з трьох жителів нашої планети були освіченими, у 1990 році — троє з п'ятьох, а станом на 2012 рік — четверо з п'ятьох.

На сьогодні майже чотири мільярди жителів нашої планети вміють читати й писати. Освічених людей із кожним роком стає все більше й більше, але боротьба з неуцтвом залишається надзвичайно складною та масштабною проблемою.