Кафедра українознавства та гуманітарної підготовки до відзначення 199 річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, символа Української держави, поета і прозаїка, художника і мислителя, 11 березня провела цикл заходів під загальною назвою «Ти в моєму серці, Україно, думою Шевченка гомониш».
На заняттях, які проводилися в цей день на кафедрі, в студентських групах були проведені дискурси, аби повести щиру розмову про гідне вшанування Великого Кобзаря. Пристрасно звучали слова про Великого Поета.
Про полтавські дороги Тараса Шевченка й творчий доробок поета цих років, про зустрічі Кобзаря з видатними українцями – його сучасниками і з простими селянами, кращої долі для яких він бажав, розповіли студенти, які готували повідомлення.
Вічні Шевченкові поезії читав палкий шанувальник творчості Великого Кобзаря Островський Владислав, студент 7 групи І курсу медичного факультету.
Віршованими рядками освідчилися Тарасові Шевченку Д.Шеремет та Р.Пісоцький, студенти 6 групи І курсу стоматологічного факультету.
Нікого не залишив байдужим виступ студенки 8 групи 1 курсу медичного
ф-ту про долю живого пам’ятника Тарасові Шевченку – посадженого 18 травня 1861 року дуба, що й сьогодні шумить своїм гіллям на Павленківській околиці Полтави.
Проведені бесіди в групах продемонстрували, що сучасна студентська молодь глибоко шанує Кобзаря.
А тим часом під пісні на слова Кобзаря з самого ранку в холлі першого поверху адміністративного корпусу академії на кожній перерві транслювалися фільми про Славетного Українця «Тарас Шевченко очима наших сучасників», «Шевченко і Полтащина».
Увесь час туди підходили й підходили вітчизняні й іноземні студенти, працівники академії, які вважають за честь і обов’язок вшанувати людину, яка немало зробила для українського народу.

Бібліотека академії теж не залишилася осторонь цієї події. На першому поверсі була розгорнута виставка книжок, репродукцій українського генія. Студенти перших курсів були ознайомлені з фондом, який наявний у нашій бібліотеці. Детальніше на блозі бібліотеки.
Мета цього дійства - звернутися до великої громади студентства, викладачів, працівників академії- представників національної еліти, а також іноземних студентів, які здобувають освіту в академії, із закликом осмислити глибину та пізнати істину Великого Кобзаря і врешті-решт усвідомити нам усім: внесок українців у світову культуру і науку беззаперечний і визнаний. Тільки в єдності України збудеться вікопомне Тарасове „Обніміться, брати мої…” У дні роковин Тараса Шевченка упевнимося: українці – великий народ, що повертається в коло найбільш цивілізованих народів світу як рівний серед рівних і гідний серед гідних.