Щорічно 9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови. Це свято запроваджене в 1997 році з ініціативи Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Т. Шевченка указом Президента України. Цього ж дня православна церква вшановує пам'ять святого преподобного Нестора-літописця.

Українська мова – державна мова України. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: в Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та багатьох інших країнах світу. Українською мовою розмовляють близько 45 мільйонів людей, і вона входить до другого десятка найпоширеніших мов світу.

Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім'ї. Спільно з російською і білоруською мовами вона входить до східнослов'янської підгрупи слов'янської групи мов.

Мова кожного народу –

Неповторна і – своя;

В ній гримлять громи

В негоду,

В тиші – трелі солов'я.

На своїй природній мові

І потоки гомонять;

Зелен-клени у діброві

По-кленовому шумлять.

Солов'їну, барвінкову,

Колосисту – на віки –

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас, –

Бо ж єдина – так, як мати, –

Мова в кожного із нас!

В. Кучук

Історію української мови починають від праслов'янської (спільнослов'янської) мовної єдності, яка виділилася з індоєвропейської прамови близько ІІІ тис. до н. е. Праслов'янська доба тривала близько 2000 років.

Упродовж кількох століть український народ привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української писемності, історії та культури, яка сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть. За науковими розвідками лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще в VI–IX століттях. Процес унормування загальнонародної української мови вчені відносять до ХІІІ–ХІV століть. У різні періоди літературна мова української народності поєднувала в собі елементи давньоруської писемної мови (Х–ХІІІ ст.), українсько-білоруської (ХІV–ХVст.), слов'яноукраїнської, староукраїнської («простої мови»), церковнослов'янської (ХІV-ХVІІ ст.). Інтенсивне формування нової української мови дослідники відносять до другої половини ХVІІІ-ХІХ століть. Зачинателем сучасної української літературної мови вважається полтавець І. П. Котляревський, а основоположником — Т. Г. Шевченко. Разом із розвитком писемного слова український народ став великою нацією, здатною вирішувати питання будь-якої складності й ваги. Ще Вольтер писав, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя. Тому в 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної.

З XIV по XVIII ст. на теренах України побутувала староукраїнська мова, яка активно використовувалася як писемна. Поява новоукраїнської мови, яка згодом стала сучасною літературною, датується ХІХ ст. В основі сучасної літературної мови лежить система полтавсько-наддніпрянських говірок.

Нетлінним скарбом століть називають національну мову і літературу — скарбом, що передається від покоління до покоління, що об'єднує минуле й прийдешнє. Мова — живий організм, вона розвивається за своїми законами, а тому треба в чистоті берегти цей нетлінний скарб, прислухаючись до порад відомого нашого поета Максима Рильського:

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову.

Пильно й ненастанно

Політь бур'ян.

Чистіша від сльози

Вона хай буде.

Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

Нетрадиційні форми освітньо - виховної роботи застовувала цього року кафедра українознавства та гуманітарної підготовки ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» для відзначення Дня української писемності та мови.

Для того, аби це свято не стало черговою формальністю, а зворушило серця студентської молоді й усіх працівників академії, у холі адміністративного корпусу повний робочий день демонструвався відеофільм про долю, місце і значення української мови в українському суспільстві. Звучали пісні Раїси Кириченко, сучасних українських молодіжних гуртів, патріотичні музика і риторика яких дуже популярні в молодіжному середовищі. Було помітно, що виховні ідеї, які прагнули донести організатори свята – завідувачка кафедри доц. Т.О. Лещенко, доц. Т.В. Шарбенко, доц. І.В. Самойленко, викл. В.Г. Юфименко, - були органічно сприйняті та знайшли відгук у серцях і молоді, і людей старшого віку.

Напередодні свята студенти 1 курсу медичного факультету разом із доц. Т.В. Шарбенко провели свято, приурочене Дню української писемності та мови. Студенти виступили з мультимедійними презентаціями, підібрали відеокліпи та цікаві інформативні повідомлення про історію, розвиток і функціонування української мови.

9 листопада представники кафедри українознавства та гуманітарної підготовки були присутні на покладенні квітів до пам'ятника Т.Г. Шевченку, а також узяли участь в урочистому відкритті ІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу ім. Т.Г. Шевченка, яке відбулося на базі НВК № 16.