Ним підготовлено 1 доктор та 13 кандидатів медичних наук. У 1994 році обраний академіком Української академії екологічних наук і є її регіональним керівником. Протягом ряду років є керівником науково-дослідних робіт медичного факультету УМСА, виконуючи науково-дослідницькі роботи, затверджени Міністерством охорони здоров'я України. Має 14 патентів. З 1999 -2005 рік є директором медичного науково-дослідного реабілітаційного центру "Співдружність".

Бурмак Ю. Г. є автором та співавтором монографії, трьох навчальних посібників, більше 630 опублікованих робіт наукового, клінічного, клініко- та навчально-методичного характеру. Має 9 Патентів, біля 50 пропозицій клініко-діагностичного напряму, модифікував і впровадив у практику роботи діагностичних відділень додаткові алгоритми діагностики вроджених та набутих вад серця; в останні роки вивчав особливості формування патології серцево-судинної та дихальної систем за умов коморбідності. У період з 2003 включно по 2013 роки під його керівництвом було підготовлено 5 клінічних ординаторів, 5 магістрантів, 4 аспіранта (спеціальність "терапія"), захищено 5 магістерських робіт та 7 кандидатських дисертацій (спеціальність "терапія" та "загальна практика - сімейна медицина"). У ВДНЗУ "Українська медична стоматологічна академія" працює з жовтня 2014 року.

14.02.01 р. на Вченій раді УМСА затверджена тема докторської дисертації "Ендотеліальна дисфункція у хворих легеневим серцем". Науковий керівник д.м.н., професор, академік АМН СРСР, НАН і НАМН України Мала Л.Т. , терапії ім.. «Інститут терапії АМН України, м. Харків та з 2010 р. д.м.н., професор Конопльова Л.Ф., Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, професор кафедри внутрішньої медицини №2, м.Київ. За темою дисертаційної роботи опубліковано 34 наукові праці, у тому числі 23 статі (з них одноосібних – 20 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 5 тез у матеріалах з'їздів, пленумів, конгресів, науково-практичних конференцій, отримано 2 патенти України, 2 раціоналізаторських пропозиції, видані 1 монографія та 1 навчальний посібник. Результати апробовані на засіданні апробаційної Вченої ради УМСА від 7 грудня 2010 p., м. Полтава та на засіданні апробаційної Вченої ради Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця «Загальні питання внутрішніх хвороб» від 03 березня 2011 р, м. Київ. За період наукової діяльності з 1977р. по 2009р. опубліковано 149 наукових праць. Видано: монографія «Антиоксиданты и заболевания легких» Полтава. Узд ДОДСУ.-1997.-206с., навчальний посібник «Геронтологія та геріатрія», 2003р., методичні рекомендації, патенти України – 2, раціоналізаторські пропозиції – 2. В 2011 р. відбувся захист докторської дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук на засіданні спеціалізованої ради при Національному медичному університеті ім.. О.О.Богомольця МОЗ України. М.Київ. Стаж лікувальної роботи – 33 рік.

З 2000 року по 2001 рік – навчалася в інтернатурі з фаху «терапія» на базі 4-ї міської клінічної лікарні м. Полтави.

З серпня 2001 року працювала на посаді штатного викладача терапії Полтавського базового медичного коледжу та з вересня 2004 року – лікаря-терапевта по сумісництву.

З 2010 року по 2013 рік – аспірант НДІ генетичних та імунологічних основ розвитку патології та фармакогенетики ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія».

З 2014 року - асистент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини з доглядом за хворими, загальної практики (сімейної медицини) ВДНЗУ «Українська медична стоматологiчна академiя».

У 2014 році захистила кандидатську дисертацію в спеціалізованій вченій раді Д26.003.02 при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця (м.Київ). Тема дисертації: “ Роль поліморфізмів толл-подібних рецепторів 2,4 та галектину-10 в розвитку алергічного риніту” на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.08 – імунологія та алергологія.

Сакевич Вікторія Дмитріївна – ерудований науковець, автор 11 опублікованих робіт наукового та клінічного характеру, серед них 7 статей у фахових виданнях, рекомендованих ДАК України, 4 – у тезах матеріалів наукових з’їздів та конференцій, у тому числі з міжнародною участю.