Кафедра патофізіології

м. Полтава, вул. Шевченка, 23. Морфологічний корпус. Тел. 7-44-11

 

Міністерство охорони здоров'я України

Міністерство освіти та науки України

Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямків підготовки "Медицина" та "Фармація"


Український центр оцінювання якості освіти

Інформаційний центр сімейної медицини
 

Нацiональний медичний унiверситет iм. О.О.Богомольця

 

Нацiональний фармацевтичний унiверситет

 

Буковинський державний медичний університет

 

Вiнницький національний медичний унiверситет iм. М.І.Пирогова

 

Днiпропетровська державна медична академiя

 

Донецький національний медичний унiверситет

 

Запорiзький державний медичний унiверситет

 

Івано-Франківський національний медичний університет

 

Національна медична академiя пiслядипломної освiти iм. П.Л.Шупика

 

Кримський державний медичний унiверситет iм.С.І.Георгiєвського

 

Київський медичний університет УАНМ

 

Львiвський національний медичний унiверситет iм.Данила Галицького

 

Луганський державний медичний унiверситет

 

Одеський національний медичний унiверситет

 

Тернопiльський державний медичний університет iм. І.Я.Горбачевського
 

Харківський національний медичний університет

 

Харкiвська медична академiя пiслядипломної освiти

 

Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка

 

Полтавська державна аграрна академія

 

Полтавський університет економіки і торгівлі

 

Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г.Короленка

 
 

Історія кафедри

Перші лекції з патофізіології читав член-кореспондент АН УРСР, професор Данило Овсійович Альперн (з 1931 по 1935 p.), широко відомий своїми дослідженнями з патогенезу запалення й алергії. Написаний ним підручник "Патологічна фізіологія" витримав 6 видань, використовувався не лише в нашій країні, а й за кордоном.

Член-кореспондент АН УРСР, професор Данило Овсійович Альперн

З 1935 по 1953 р. кафедрою патологічної фізіології завідував професор Е.М.Диннерштейн. Він вивчав проблеми причинності у патології.

З 1956 до 1965 р. кафедрою патофізіології керувала кандидат медичних наук доцент О.О.Сердюкова. Її наукова діяльність присвячувалася вивченню патогенезу розладів органів ротової порожнини, ролі порушень нервової трофіки і функції ендокринної системи в розвитку пародонтозу.

З 1967 по 1974 р. кафедрою патофізіології Полтавського медичного стоматологічного інституту завідувала доктор медичних наук професор П.І.Ломонос. Основним напрямком наукової діяльності було дослідження патогенного впливу променевої енергії на організм, зокрема на нервову діяльність. Вона вивчала також вплив ендокринних порушень на розвиток пародонтозу. Автор 36 наукових робіт.

З 1967 до 1988 р. на кафедрі працювала спочатку асистентом, потім доцентом Л.М.Тарасенко. Докторська дисертація, яка була захищена у 1986 р., була виконана на тему «Патогенез ушкоджень пародонта при стресі». У 1988-2006 р.р. вона завідувала кафедрою біохімії.

У 1974-1995 pp. кафедру патологічної фізіології очолював доктор медичних наук, професор Іван Михайлович Тиртишніков. Докторська дисертація була їм виконана на тему «Адаптивні реакції в тканинах і крові в умовах застосування гипербаричної оксигенації після гострої масивної крововтрати».

Під керівництвом Івана Михайловича розвивався новий на той час науковий напрямок з вивчення впливу гіпербаричної оксигенації (ГБО) на перебіг репаративних пластичних та біоенергетичних процесів при крововтраті, інтоксикаціях і радіаційних ураженнях, будо захищено 10 кандидатських дисертацій.

На основі багаторічних досліджень впливу ГБО на фундаментальні процеси внутрішньоклітинної регуляції професором І.М.Тиртишніковим була сформульована нова анаболічно-генетична концепція гіпербаричної оксигенації. Відповідно до цієї концепції ГБО в адекватних параметрах має потужний стимулюючий вплив на анаболічну активність генетичного апарата клітин. Застосування ГБО в більш високих параметрах справляє протилежну дію – пригнічує анаболічну активність генів. У практичному відношенні з позицій концепції відкривається перспектива до застосування ГБО з метою активації репаративних пластичних процесів за умов широкого кола патологічних процесів, а також використання ГБО в біології, генній інженерії, селекції тварин з метою керування генетичною активністю.

Професором І.М.Тиртишніковим опубліковано більше 180 друкованих праць. У їхньому числі 12 методичних посібників, рекомендацій і вказівок по удосконаленню викладання патофізіології і виховання студентів.

Колективом кафедри патофізіології за редакцією професора І.М.Тиртишнікова у 1989 р. виданий оригінальний практикум по патофізіології.

Професор І.М.Тиртишніков и колектив кафедри патологічної фізіології Полтавського медичного стоматологічного інституту (початок 80-х років прошлого століття).

З 1995 по 2003 р. кафедрою патофізіології завідувала доцент А.Г.Костенко.

У 2006 році Алла Геннадіївна захистила докторську дисертацію на тему "Стан окиснювального метаболізму при дії на організм іонізуючої радіації надлишкового надходження фториду натрію та його корекція антиоксидантами". В 2007 році присвоєно звання професора. Під її керівництвом підготовлено і захищено дві кандидатських дисертації (доц. А.В.Міщенко, асистент В.В.Бондаренко). Автор більше ніж 170 наукових праць, 4 патентів України на винаходи.

Професор кафедри патофізіології А.Г.Костенко (2008 р.)

 

(C) 2008 Інформаційно-аналітичний центр ВДНЗУ УМСА

Головна || Новини || Історія || Ректорат || Факультети || Кафедри || Навчальний процес || Підрозділи || Журнали || Бібліотека || Студенти || Абітурієнтам || Конференції || Трибуна лікаря || Форум