Кафедра гістології, цитології та ембріології
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23 ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія»
Історія кафедри
Історія кафедри гістології, цитології та ембріології починається з 1931 року, коли на базі Харківського медичного інституту було створено Харківський стоматологічний інститут. До цього часу з 1921 року курс гістології відносився до складу кафедри нормальної анатомії. Очолював курс, а потім і кафедру вихованець Петербурзької воєнно-медичної академії, учень видатного вітчизняного гістолога А.А.Максимова - Володимир Якович Рубашкін. Професор В.Я.Рубашкін (1875-І932) був видатним гістологом, який видав в двох томах посібник по гістології, вивчав гістологію нервової системи та походження статевих клітин. У 1932 році керівництво кафедрою було доручено завідуючому кафедрою анатомії академіку В.П.Воробйову, а в 1934 році на цю посаду був обраний професор М.С.Часовніков (1896-1936). З 1937 року кафедрою завідувала професор Евеліна Давидівна Бромберг (1905-1977). Вона 43 роки життя віддала кафедрі, працюючи з 1931 року асистентом. У І935 році захистила кандидатську, а в 1944 році докторську дисертації на тему "Морфологія секреторного процесу піднижньощелепної залози в нормі і при порушеннях симпатичної іннервації". Провідним науковим напрямком кафедри в той час було вивчення патогенезу захворювань пародонту, оригінальна експериментальна модель якого була розроблена під керівництвом професора Е.Д.Бромберг.
Професор Е.Д.Бромберг
На посаду завідувача кафедри в 1970 році була обрана доцент Ніна Василівна Ніколаєва, яка вивчала морфологію реактивних змін нервів пародонту та зубів, продовжуючи наукові розробки кафедри, присвячені гістології порожнини рота та зубів. У 1973 році завідувачем кафедри була призначена асистент кафедри, кандидат біологічних наук Світлана Василівна Ардашева - випускниця Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка, яка до цього працювала асистентом кафедри гістології, цитології та ембріології Івано-Франківського медичного інституту. В 1965 році вона захистила кандидатську дисертацію "Вікові зміни кровотворення під впливом фізичного навантаження в експерименті". Вивчення питань вікових змін структур і систем організму людини і досі є актуальним напрямком вікової гістології. З серпня 1967 року С.В.Ардашева була обрана за конкурсом на посаду асистента кафедри гістології Полтавського медичного стоматологічного інституту, а в 1976 році отримала звання доцента. Під час роботи на кафедрі працювала над темою "Пародонтоз", продовжуючи дослідження кафедри, а також над вивченням впливу препарату "Аксопол" на фізичну витривалість тварин.
Професор Жутаєв І.О.
В 1975 році за конкурсом на посаду завідувача кафедрою було обрано доктора медичних наук Ігоря Олексійовича Жутаєва (1922-1993), і в 1977 році йому присвоєно звання професора. І.О.Жутаєв - учень члена-кореспондента АМН СРСР професора М.І.Зазибіна - засновника Київської школи нейрогістологів. Після демобілізації в 1946 році, він закінчив з відзнакою Кубанський медичний інститут. Далі навчався в аспірантурі при кафедрі гістології Дніпропетровського медичного інституту, де виконав кандидатську дисертацію. Після її захисту він працював на кафедрі гістології Луганського медичного інституту. У 1961 році йому присвоєно звання доцента. З грудня 1964 по липень 1975 року працював науковим співробітником лабораторії гістології, гістохімії, гісторадіографії інституту медичної радіології АМН і написав докторську дисертацію, яку успішно захистив в 1970 році. Його докторська дисертація "Матеріали до вивчення посттравматичної регенерації нерва (ембріональний, радіаційний і гормональний аспекти)" була присвячена проблемам регенерації периферичних нервових стовбурів і впливу на цей процес різних факторів (гамма- та рентгенвипромінювання, гормонів кори наднирників). Він розробив власні та модифікував відомі методики імпрегнації сріблом нервової тканини, якісної оцінки хроматоліза нейронів. З 1975 року ці проблеми стали основним науковим напрямком кафедри гістології, цитології та ембріології Полтавського медичного стоматологічного інституту. Під його керівництвом захищені дві кандидатські дисертації (В.М.Радлінська та Л.В.Васько). Велику увагу він приділяв роботі зі студентами - членами студентського наукового гуртка. Кафедрі гістології професор І.О.Жутаєв віддав останні 18 років життя. Ще 24 травня 1993 року він проводив практичні заняття із студентами, а вночі його не стало. Життя цього вченого - взірець служіння науці.
Професор Костиленко Ю.П.
З 1986 року завідуючим кафедрою було призначено доктора медичних наук, професора Костиленка Юрія Петровича - вихованця Полтавського медичного стоматологічного інституту. Кандидатську дисертацію він виконував під керівництвом професора І.І.Косицина. В 1984 році успішно захистив докторську дисертацію на тему "Структурне забезпечення секреторного процесу піднебінних слинних залоз щурів", в якій провів системне вивчення просторово-часової організації екзокринних залоз. Це дозволило йому докладно описати тривимірну структуру епітеліальних компонентів залоз, визначити закономірності просторової упорядкованості та ієрархії, йому належить пріоритет в описанні наскрізних внутрішньоклітинних отворів в стінках вивідних протоків піднебінних залоз. Широке застосування методів багатошарової двовимірної та тривимірної реконструкції дозволило здійснити розшифровку конструкції мікроциркуляторного русла слинних залоз, встановити топологічні відносини між резистивними, обмінними та ємкісними ланками мікроциркуляторного русла в структурно-функціональних одиницях екзокринних залоз. Професор Ю.П.Костиленко є досвідченим спеціалістом з електронної мікроскопії, під його керівництвом кафедра працювала над питаннями вивчення структурних основ функціонування слинних залоз, проблемами мікроциркуляції, структурно-функціональних одиниць залоз порожнини рота і травного каналу. Йому належить заслуга створення на кафедрі лабораторії електронної мікроскопії. Під керівництвом професора Ю.П.Костиленка виконана і захищена кандидатська дисертація аспіранта Єрошенко Г.А. за темою "Структурна перебудова під'язикових залоз при частковому та тотальному видаленні привушних та піднижньощелепних залоз у щурів", в якій була детально розроблена гіпотеза професора Ю.П.Костиленка про те, що процес слиновиділення складається із двох взаємопов'язаних процесів, один з яких - утворення біологічно активних речовин секреторними гландулоцитами, а другий - фільтрація рідини із кровоносних судин юкстацелюлярно в просвіт вивідних протоків. Це пояснює універсальність реакції на надходження їжі і майже блискавичне забезпечення порожнини рота необхідною кількістю рідини. Професор Ю.П. Костиленко є керівником 11 кандидатських та 2 докторських дисертацій, автором 140 наукових робіт та 5 раціоналізаторських пропозицій. В 1994 році професор Ю.П. Костиленко повернувся на кафедру анатомії людини, на якій працював раніше і очолив її роботу.
Професор Самойлов М. Г.
На посаду завідуючого кафедрою в 1994 році був призначений доктор біологічних наук, професор Самойлов Микола Григорович, який переїхав в м.Полтаву з м.Харкова. Його докторська дисертація "Закономірності вікової морфології нервово-м'язевого апарату при різних режимах рухової активності та в умовах її активації" (1989) була присвячена вивченню динаміки морфологічних змін в тканинах серцевого м’яза з віком. В цей час співробітники кафедри вивчали морфологічні зміни в організмі (серцево-судинна система, нервова система, нирки) під впливом різних видів опромінення. В 1996 році під керівництвом професора М.Г.Самойлова були виконані та захищені одна докторська та 2 кандидатські дисертації. Докторська дисертація Перелигіної Л.А. на тему “Закономірності структурної організації серцево-судинної системи в умовах дії на організм різних видів опромінення” була присвячена вивченню будови органів серцево-судинної системи при дії на організм іонізуючого, лазерного і магнітного опромінення, а також за умов їх спільного впливу. Асистент Н.Ф.Єрьоміна захистила кандидатську дисертацію за темою "Особливості відновлення структури периферичних нервів в умовах впливу на організм іонізуючого та лазерного опромінення". В її роботі розглядались питання реакції периферичної нервової системи на ушкодження, а також вплив різних видів опромінення на процеси відновлення нерва, що регенерує. В кандидатській дисертації Штих В.А. було досліджено вплив іонізуючого та лазерного опромінення на тканини нирки.
Професор Загоруйко Г. Є.
З 1997 року завідувачем кафедри гістології, цитології та ембріології було обрано доктора біологічних наук Загоруйка Генадія Євгеновича. Г.Є.Загоруйко - учень відомого анатома, доктора медичних наук, професора Я.Р.Синельникова, багато років присвятив вивченню проблеми "Вікової морфології органів серцево-судинної системи”. Під час роботи в інституті кріобіології та кріомедицини НАН України (М.Харків) на посаді провідного наукового співробітника він вивчав кінетику структурних змін міокарда при зберіганні серця і печінки в умовах низьких температур. Результати цих досліджень стали основою для написання докторської дисертації за темою: "Структурні основи адаптації міокарда гомойотермних; та гетеротермних тварин до гіпотермії" (1996). Разом з академіком Є.Я.Панковим взяв активну участь у створенні журналу "Вісник проблем біології і медицини". Перший номер якого вийшов у 1993 році. Під його курівництвом успішно пройшла захист кандидатської дисертації Лисаченко Ольга Дмитрівна „Зміни структури міокарда передсердь при фізичних навантаженнях та у відновлювальному періоді”. 14.03.09 – гістологія, цитологія, ембріологія, 2002 рік
